З рецензії проф. д-ра габ. Бернарда Вольтмана

Історія польської діаспорної фізичної культури, формально розпочата створенням перших осередків Соколів у Чикаго (США) в 1887 році та незабаром пізніше в Європі (Одеса 1888 р., Берлін 1889 р.), вже досить широко відображена в національній історіографії фізичної культури. Існуюча література добре ілюструє розвиток цього руху у світі, особливо в Центральній Європі. Деякі публікації висвітлюють умови його еволюції, інші зосереджені на організаційній діяльності.

Проте жодна з книг не відповідає критеріям синтетичної праці. Вони здебільшого є орієнтирами для подальших досліджень. Це також стосується публікацій на тему польської преси за кордоном. Серед них немає жодних позицій, які б ілюстрували роль газет і журналів у сфері фізичного виховання, спорту, туризму та інших форм фізичної рекреації в середовищі польської діаспори, включаючи польську молодь за кордоном.

Тому варто відзначити, що д-р габ. проф. Леонард Новак взяв на себе це завдання і вирішив представити результати свого дослідження у вигляді часткової (обмеженої Центральною Європою та міжвоєнним періодом) монографії з цієї проблеми. Ця ініціатива заслуговує на визнання.
Вибрані уривки з книги

"Доля Польщі та умови, в яких вона відновила незалежність, призвели до того, що близько 2,5 мільйона поляків опинилося поза межами Республіки (в її межах 1913-1922 рр.) у сусідніх країнах. Це були як жителі земель, які вже входили до складу Польщі на початку її державності, таких як Сілезія, Крайна Злотовська, Повися, Вармія та інші, так і колоністи – поселенці з середньовіччя або епохи східної експансії XV-XVII ст., до яких можна віднести також полонізованих іноземців (з Литви, Білорусі, України)."

"Польська еміграція переважно направлялася до країн, які були на вищому рівні цивілізаційного та економічного розвитку, де вже стабілізувалися інші групи національних емігрантів, які осіли раніше. Прибули на нове місце проживання стикаються з іншими умовами праці та життя. В Європі їх бачили переважно як дешеву робочу силу, яка після виконання певних завдань повернеться на старе місце проживання, а лише невелика частина залишиться і зіллється з домінуючою більшістю в цьому районі."

"Слід зазначити, що сучасна польська преса за межами країни є важливим джерелом для розуміння історії поляків за кордоном. Вона містить багатство фактів про польське життя, відображає ситуацію польського населення, настрої, які серед нього панували, політичні та ідеологічні напрямки, які керівництво польських організацій намагалося надати ‘національній праці’."

"Редакції польських газет і журналів стикалися у своїй діяльності з різного роду політичними та правовими тисками. Це впливало на форми та зміст публікацій і також виявлялося в тематиці фізичної культури, яка була важливою сферою діяльності польських організацій. Фізичне виховання, спорт і туризм мали відігравати значну роль, запобігаючи відпливу польської молоді до іноземних національних організацій."

"Народження сучасного спортивного руху в його національних формах та у міжнародній співпраці збіглося з повним розвитком капіталістичної економічної та політичної системи. Багаті традиції цього руху становили потужний виховний вплив на польське суспільство. Польський спортивний рух виник у період розділів. У діяльності гімнастичних товариств чи спортивних клубів фізична підготовка розглядалася як один з важливих елементів патріотичної та незалежницької роботи."