Серед розробок, що містяться у цьому виданні, читач може натрапити на повторювані теми, що стосуються пошуку відповіді на питання: що робити, щоб навчати в університеті мудріше, сучасніше, повніше, ясніше, краще, ефективніше – відповідно до змінного ринку праці та викликів суспільства знання? Такі питання важко уникнути в подібних розробках, і водночас вони є необхідними посиланнями, що становлять частини певної цілості. Вони були свідомо збережені у цьому виданні, оскільки мають ключове значення в холістичних роздумах про університетське навчання. Це як з нашим футболом. У нас є стадіони, футболісти і тренери, але немає успіхів. Чи не потрапили ми в колію абстрактного, герметичного, що живе власним життям університетського навчання і виховання? Важко на польському ґрунті знайти школу дидактичного мислення про академічну освіту. Тому рішення про покращення, окрім боротьби з недоліками, вимагає інтенсивної і творчої роботи над різними аспектами навчання у вищій школі.

З передмови проф. д-ра габ. Анджея Радзівіча-Вініцького

Усі роздуми і зауваження, які виникнуть у читачів після прочитання нової книги Казімежа Денека, будуть дуже важливими і повинні – у що я глибоко вірю – спонукати до позитивної роздумів та глибокої поваги до багаторічної наполегливої праці автора. Кредо, що коротко сигналізує про досягнення професора Казімежа Денека, зводиться до акцентованого переконання, що сучасний академічний викладач – член університетської спільноти є не тільки представником світу науки, але й має численні і важливі дидактичні обов'язки. Наш автор є захопленим науковцем і відданим людям викладачем. Пропонуючи вам прочитати цю книгу, я висловлюю сподівання, що вона стане натхненням для перебудови традиційної ідеології та часто провінційного стану справ у рідній вищій освіті, свідомо ведучи до сучасності, толерантності, плюралізму і демократизації знання, уникаючи при цьому вигадки, фальсифікацій та повторення усталених канонів.