У міжвоєнний період гімнастика залишалася одним із ключових засобів загального фізичного виховання, відіграючи важливу роль у формуванні правильного фізичного розвитку дітей та молоді, а також у підтримці фізичної форми людей різного віку, що мало особливе значення в контексті їхньої придатності до захисту батьківщини. З відновленням незалежності Польщі соціально-політичні та економічні зміни, разом із спробами державної влади інструменталізувати фізичну культуру, мали значний вплив на багато аспектів і форм розвитку гімнастики в країні. Перед гімнастикою було поставлено складне завдання: впливати на людину у виховному, патріотичному плані, у процесах біологічного розвитку, у сфері рекреації, а також на рівні змагань, або спорту, який по-різному розуміли Союз польських спортивних союзів та Гімнастичне товариство «Сокіл».

У багатому корпусі наукової літератури з польської фізичної культури міжвоєнного періоду відсутні комплексні праці, присвячені розвитку гімнастики в Польщі. Існуючі дослідження здебільшого зосереджені на діяльності Гімнастичного товариства «Сокіл» у Польщі, окремих осередків, районів і округів, а також на розвитку фізичної культури міжвоєнного періоду, окремих напрямках гімнастики або спортивних досягненнях гімнастів. Серед численних статей, включених до монографій, присвячених історії гімнастики в Польщі, помітна відсутність робіт, які б всебічно охоплювали історію базової, рекреаційної та спортивної (приладної) гімнастики. Автори ставлять перед собою завдання заповнити цю прогалину, підготувавши монографічне дослідження.